- затурбувати
- -у́ю, -у́єш, док., перех.1) Почати турбувати, викликаючи у кого-небудь занепокоєння.2) Завдати клопоту кому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
затурбувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
затурбований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до затурбувати. 2) у знач. прикм. Стурбований, схвильований. || Який виражає турботу, занепокоєння … Український тлумачний словник
заквилити — квилю, квилиш, Вр. 1. Засумувати, гірко заридати, жалібно співати. 2. Затурбувати, засмутити. Тим словом ти мене заквилив … Словник лемківскої говірки
зафрасувати — сую, суєш, Ол. Зажурити, затурбувати, забезпокоїти … Словник лемківскої говірки